Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 року м. Київ справа № 800/52/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисенко І.В.

суддів Кошіля В.В.

Моторного О.А.

Степашка О.І.

Усенко Є.А.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4

до Вищої ради юстиції

про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України, як суду першої інстанції, з позовом до Вищої ради юстиції, у відповідності до якого просить:

- визнати протиправними дії Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (що діє при Вищій раді юстиції) щодо проведення 24 вересня 2014 року розгляду заяв ОСОБА_5 від 25 червня 2014 року та ОСОБА_6 від 30 липня 2014 року у його відсутність, без врахування наданих письмових пояснень та з позбавленням його можливості надати додаткові докази на свій захист;

- визнати протиправними дії Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (що діє при Вищій раді юстиції) щодо проведення 24 вересня 2014 року розгляду заяви ОСОБА_6 від 30 липня 2014 року з порушенням процедури повідомлення його про її надходження, права на ознайомлення з даною заявою та доданими до неї матеріалами до початку засідання, розгляду результатів перевірки за його відсутності, без врахування наданих письмових пояснень та позбавленням можливості надати додаткові докази на свій захист;

- визнати протиправними дії Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (що діє при Вищій раді юстиції) щодо прийняття 24 вересня 2014 року висновку про наявність ознак порушення присяги в діях судді Київського апеляційного адміністративного суду Мельничука Володимира Петровича за результатами розгляду матеріалів перевірки за заявами ОСОБА_5 від 25 червня 2014 року та ОСОБА_6 від 30 липня 2014 року відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»;

- визнати протиправним та скасувати висновок Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (що діє при Вищій раді юстиції) від 24 вересня 2014 року щодо наявності ознак порушення присяги суддею Київського апеляційного адміністративного суду Мельничуком Володимиром Петровичем, прийнятого за результатами розгляду матеріалів перевірки за заявами ОСОБА_5 від 25 червня 2014 року та ОСОБА_6 від 30 липня 2014 року відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»;

- визнати протиправною бездіяльність Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (що діє при Вищій раді юстиції) щодо невиготовлення, неопублікування та непередання до Вищої ради юстиції разом з матеріалами перевірки висновку щодо судді Київського апеляційного адміністративного суду Мельничука Володимира Петровича від 24 вересня 2014 року за результатами розгляду матеріалів перевірки за заявами ОСОБА_5 від 25 червня 2014 року та ОСОБА_6 від 30 липня 2014 року відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та Регламенту Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції № 1 від 03.07.2014.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані дії та бездіяльність, а також висновок від 24 вересня 2014 року Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (що діє при Вищій раді юстиції), вчинені з порушенням норм чинного законодавства (а саме, Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та Регламенту Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції № 1 від 03.07.2014), оскільки не містять жодної правової підстави, а в діях позивача відсутнє порушення присяги судді.

Оскільки від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила таке.

16.06.2014 року Вищою радою юстиції на своєму офіційному веб-сайті було розміщено інформацію про розгляд на засіданні Комісії, яке мало відбутися 24.09.2014 року, питання щодо розгляду заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про проведення перевірки суддів Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е., Мельничука В.П., що підтверджується довідкою керівника секретаріату Вищої ради юстиції від 30.06.2015 року № 4135/0/9-15. Крім того, Вища рада юстиції передала до підприємства поштового зв'язку для направлення засобами поштового зв'язку повідомлення Комісії від 12.09.2014 року № 6935/0/9-14 судді Київського апеляційного адміністративного суду Мельничуку В.П. про розгляд на засіданні Комісії 24.09.2014 року результатів перевірки стосовно нього за заявами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджується копією списку рекомендованих листів за 12.09.2014 року.

Висновок Тимчасової спеціальної комісії від 24.09.2014 року № 4/02-14 щодо суддів Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. та суддів Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецького І.О., Мельничука В.П. та Мацедонської В.Е. за результатами перевірки заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був отриманий Вищою радою юстиції 24.10.2014 року, що підтверджується копією листа за підписом голови Тимчасової спеціальної комісії Мойсика В.Р. від 24.10.2014 року № 7633/0/9-14 (вхідний № до Вищої ради юстиції 2658/0/8-14 від 24.10.2014 року).

17.10.2014 року до Вищої ради юстиції надійшло звернення ОСОБА_4 з проханням про надання відомостей про надходження до Вищої ради юстиції висновку Тимчасової спеціальної комісії від 24.09.2014 року стосовно нього. На це звернення керівником секретаріату Вищої ради юстиції була надана відповідь від 31.10.2014 року №7948/0/9-14, якою повідомлено про надходження до Вищої ради юстиції висновку від 24.09.2014 року № 4/02-14 щодо ОСОБА_4 24.10.2014 року за вх. №2658/0/8-14.

Після отримання 24.10.2014 року від Тимчасової спеціальної комісії висновку від 24.09.2014 року № 4/02-14 Вища рада юстиції одразу розмістила його на своєму офіційному веб-сайті, що підтверджується довідкою керівника секретаріату Вищої ради юстиції від 30.06.2015 року № 4135/0/9-15, а також передала копію висновку з супровідним листом голови Тимчасової спеціальної комісії Мойсика В.Р. від 27.10.2014 року № 7812/0/9-14 до підприємства поштового зв'язку для відправлення судді Київського апеляційного адміністративного суду Мельничуку В.П., що підтверджується копією списку рекомендованих листів за 27.10.2014 року.

На думку позивача, Комісією було вчинено протиправні дії, що суперечать положенням Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та Регламенту Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції № 1 від 03.07.2014 року.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України не вбачає підстав для задоволення заявленого позову, з огляду на таке.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Реалізація повноважень кожним державним органом здійснюється у спосіб, визначений законом, тобто, розгляд звернень здійснюється Вищою радою юстиції та її посадовими особами в межах та у спосіб, що визначені Законом України «Про Вищу раду юстиції».

Згідно ст.1 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (в редакції, чинній станом на 24.09.2014) Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до Конституції України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів, яких призначають Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція працівників прокуратури. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України (ст. 5 Закону України «Про Вищу раду юстиції»).

Структура Вищої ради юстиції визначена статтею 19 названого Закону, частиною другою якої передбачено, що при Вищій раді юстиції можуть утворюватися тимчасові колегіальні органи (комісії), компетенція, склад та порядок діяльності яких визначаються законом.

З метою реалізації Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» створено Тимчасову спеціальну комісію з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, яка відповідно до статті 4 вказаного Закону здійснює свою діяльність на підставі цього Закону, відповідно до Регламенту, що затверджується на її першому засіданні (ч. 2), та діє при Вищій раді юстиції (ч. 13).

Частинами 1 та 2 ст.7 названого Закону передбачено, що за результатами перевірки суддів Тимчасова спеціальна комісія ухвалює висновок, який повинен бути обґрунтованим і який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції. Висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги, який є обов'язковим для розгляду Вищою радою юстиції, разом із матеріалами перевірки направляється Вищій раді юстиції для розгляду та прийняття нею рішення у строк не більше трьох місяців з дня надходження висновку у порядку, визначеному законом. Суддя має право на оскарження рішення Вищої ради юстиції в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

За правилами ч. 2 ст. 1711 Кодексу адміністративного судочинства України до Вищого адміністративного суду України оскаржуються акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Таким чином, оскарженим у порядку статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України до Вищого адміністративного суду України може бути рішення Вищої ради юстиції, прийняте у межах компетенції цього органу за наслідками розгляду висновку Тимчасової спеціальної комісії, а не висновок цієї Комісії, яка Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» наділена власною компетенцією щодо перевірки суддів у межах, визначених статтею 3 цього Закону, та не є структурним підрозділом Вищої ради юстиції, діяльність якого спрямована на забезпечення виконання відповідачем покладених на нього Законом України «Про Вищу раду юстиції» повноважень.

Положення Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» щодо здійснення Спецкомісією її діяльності при Вищій раді юстиції з огляду на положення пункту 8 розділу 2 вказаного Закону спрямовані на забезпечення умов роботи цієї комісії (технічних, інформаційних та організаційних), яке покладено на апарат відповідача. Так, статтею 4 цього Закону передбачено оприлюднення чи розміщення на веб-сайті Вищої ради юстиції Регламенту комісії, повідомлення про її утворення, звітів про результати діяльності, повідомлення про дату, час, місце і порядок денний засідання, про припинення діяльності Спецкомісії. Інших форм взаємодії Вищої ради юстиції та Спецкомісії при здійсненні останньою перевірки суддів як Законом Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», так і Законом Законом України «Про Вищу раду юстиції» не передбачено.

Отже, з огляду на наведені норми, висновок Тимчасової спеціальної комісії є лише носієм інформації про виявлені порушення. На підставі зазначеного висновку, у подальшому, Вищою радою юстиції приймається рішення, яке може бути оскаржено в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства визначено захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У контексті з положеннями ч.1 ст.6 КАС України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому, захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, з метою виконання завдання адміністративного судочинства під час розгляду справи має бути встановлено, чи мало місце порушення прав позивача внаслідок рішення, дії чи бездіяльності чітко визначеного суб'єкта владних повноважень, яким стосовно позивача було прийнято рішення, допущено дію або бездіяльність.

При цьому, відповідно до положень ст.17 КАС України рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень вважаються такі, які спрямовані на врегулювання тих чи інших суспільних відносин у публічно-правовій сфері, мають обов'язковий характер та породжують певні правові наслідки.

Судовою колегією встановлено, що у даній справі позивачем заявлені вимоги до Вищої ради юстиції щодо визнання протиправними дій, а також визнання протиправним та скасування висновку Тимчасової спеціальної комісії (що діє при Вищій раді юстиції), який не носить остаточного характеру та не породжує негативних юридичних наслідків для позивача.

Таким чином, оскільки позовні вимоги щодо оскарження висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції та дій щодо його ухвалення заявлені до Вищої ради юстиції, рішеннями, діями або бездіяльністю якої не були порушені права позивача, підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ч.6 ст.128, ст.ст. 159 - 163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний

О.І. Степашко

Є.А. Усенко